Аніканов Олексій Тимофійович

(1904-1983)

Народився у 1904 році у с. Миколаєвське Лозово-Олександрівського району Луганської області. На  шахту Центрального Донбасу він прийшов ще у 1929 році. Олексій був новатором у гірничій справі і неодноразово переконував представників органів нагляду провести випробування та експерименти. Пошуки виправдали надії новатора, але продовжити роботу йому завадила війна. Коли ворог наблизився до рідного міста, Олексій добровільно пішов до армії. Воював у складі 4-го Українського і 2 -го Білоруського фронтів. Був поранений.

Повернувшись після війни до мирної праці, Олексій Тимофійович, разом зі своїм колективом, продовжує пошук прогресивних методів  прохідки, і вдосконалює їх. 

У 1975 році вже Героєм Соціалістичної Праці був командирований на новозбудовану шахту "Терновська" №1.

Внесок цієї людини у розвиток шахтного будівництва і вугледобувної промисловості Придніпров'я вимірюється некілометрами підготовлених гірничих відпрацювань, а вихованням молодих спеціалістів - майстрів швидкісної прохідки, які змусили говорити про себе за межами Західного Донбасу.

У 1966 році, за станом здоров'я, Олексій Тимофійович пішов на заслужений відпочинок, але, ще протягом двох десятиліть до власної смерті у 1983 році, не зрадив своїй активній життєвій позиції. 

Його неодноразово вибирали членом бюро міськкому партії, він завжди був бажаним гостем  в учнів, студентів та в учбових пунктах.

Помер у 1983 році. Похований у Павлограді.

Рішенням бюро міськкому КП України  та виконкому міськради депутатів від 04.11.77 р. Олексію Тимофійовичу Аніканову присвоєно звання "Почесний громадянин м. Павлограда".